Додано: 23 листопада 2011, 21:50
Вирішив накатати ще пару слів про одну окрему рибалку, яка на мій погляд можлива і в Україні, хоча перспективи для неї не дуже радужні, - це рибалка на осетрових. Я ще коли попав в США перший раз, почув від знайомих, що ловиться у них така рибка і появилось непереборне бажання спробувати впіймати цю саму древню із прісноводних риб, ну і відповідно почав збирати інформацію – де?, коли?, як? і на шо? Ну і надибав я непогану точку, порівняно недалеко, - 450 км., але по їхніх дорогах це взагалі не відстань, проблемка виявилась в іншому – сезон для ловлі осетра лише кілька тижнів на рік – з першої неділі вересня до 30 вересня, ну і довелось ще трошки зачекати. Але, як не крути вересень, все ж таки, наступив. В перші ж вихідні я з ще одним однодумцем в 4:00 вирушили за новими враженнями, дорогу навіть не замітили, в 7:30 ми на місці – повний кінець географії, ніколи б не подумав що це США, хоча вже і до Канади було недалеко. Перше що нам потрібно було це придбати ліцензії, а тут одні хутори, але як виявилось рибальські та мисливські дозволи в тих краях водяться на кожній заправці та і рибальських магазинів в тій глухомані чимало. Закупились ми всім що треба і розізнали необхідну інформацію – так от, ловля відбувалась на середнього розміру річці, точок для ловлі з берга на ній не так вже і багато, нам треба було проїхати ще близько 50 км., крім ліцензії на рибалку за 50$, якщо хочеш перевірити кулінарні якості осетра треба купляти ще один дозвіл теж за 50$, свого роду як відстрілка у мисливців, але якщо переїхати на інший берег річки, це вже є інший штат, то при купівлі ліцензії там цей дозвіл дають задурно, за тих три чи чотири тижні дозволеного сезону одному риболову дозволяється злапати і залишити собі лише одну рибину, і то якщо злапав рибу для себе на неї треба причепити цей додатковий дозвіл спеціальною кліпсою в районі хвоста і зарзу ж їхати на найблищу заправку чи рибальський магазин, де її заміряють, зважують і записують всі дані про риболова. Доречі мінімальний дозволений розмір осетра – 60 дюймів (152см.), це вже досить немаленька рибка. І хочеш не хочеш, цих правил бажано дотримуватись, інакше можна серйозно пожаліти – мінімальний штраф, це наприклад якщо залишиш собі рибу на один дюйм коротшу ніж дозволено, на той час складав 4500$, а за серйозніші порушення адмінвідповідальність може потягнути на десятки тисяч американських гривнів. Контроль за виловом досить серйозний, крім відповідних інспекцій і самі місцеві слідкують за порядком.
Ну так от, розізнавши все що нам потрібно, в 9:00 ми були на місці – саме тому, яке нам порадив продавець в магазині. Позакидали снасті і ждемс. За наживку використовували каліфорнійських червяків (по нашому виповзок), а також рибне філе. Снасті прихопили відповідні для такої «маленької» рибки – мій колега то взагалі із величезним запасом потужності – шнури на 80 lb., я ж вирішив, що 20 lb. буде цілком достатньо. Як виявилось надалі – грубість снасті на кльов абсолютно не впливає, осетр зовсім не обережна риба засмоктує все що під вуса попадає. Початок в нас вдався вдалим, хвилин 15 і перша покльовка, підсікаю – є, серце ледь з грудей не вискакує від цікавості – що там на другому кінці лєски, впирається досить не погано та і поведінка якась дивна – постійні ривки, я б навіть сказав удари як щука б`є, тільки це триває на протязі всього виважування. Кілька хвилин боротьби і він на березі, це був саме осетр, звичайно від дозволеного розміру він рази в два мабуть менший але всеодно відчуття назабутні, вперше в житті злапати настільки рідкісну рибину. На дотик він дуже схожий на наждачну бумагу, добре тим що з рук не вискользує як більшість риб, але всерівно втримати його дость важко, дивувало звідки в нього стільки сили, зразу ж промайнула думка – на що ж тоді здатна рибина дозволеного розміру. Ну цього малюка звичайно зразу у воду – підростати, а самі продовжили очікувати на справжнього суперника, правда в цей день він нам так і не попався, хоча я всеж таки попробував з ним поборотись, якщо це можна так назвати. Десь біля обіду, коли кльов притих, я вирішив поганяти хижака, перейшов дамбу на озеро яке являло собою затоплений ліс, кругом купа пеньків торчали з води. Я був просто в шоці з такої рибалки – на кожних десяти забросах, 6-7 результативні та ще і різноманітність яка – щука, судак, краппі, басс різних видів, одним словом – кайф. Але трохи відвіши душу рішив вернутись на річку, на першому ж забросі на твістерок витягую судачка недомірка, стало цікаво, знаючи що в цій річці водиться і форель, закидаю далі, пару забросів і зацеп, смикнув сильніше і як це часто буває – зацеп пішов в сторону, я ледь на п`яту точку не впав, коли з води у всій красі вилетів осетр довжиною майже як я ростом, руки затрусились, але результат був відомий наперед, в мене на катушці моно 0,18, старатись було без сенсу, доки риба гребла проти течії, ше шось получалось, але потім воно розвернулось і на цьому наша коротка зустріч закінчилась. Цей перший раз рибалки в тих краях, не те щоб заспокоїв мене, а наоборот добавив ще більше азарту. Відвідав я ці края ще кілька разів, справжнього гіганта так і не вдалось вполювати, але попадались досить великі екземпляри. Ну і пару фоток з цих кайфових місць.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
За це повідомлення автора
alexor подякували: 3
BOB (25 листопада 2011, 10:32),
rc5 (24 листопада 2011, 07:44),
SeriogaR (26 листопада 2011, 10:40)