Телефонний дзвінок і за 2 хв збори та раптовий виїзд у парк на "калабаньки". Машина мчиться шум гам, і проїхавши поворот я згадую що зараз у парку mIgor i по слухам Pashtet. Так само швидко, як і сама поїздка, я дзвоню до mIgorа. Каже що вже 1,5 години ловить - ніц і каже що Pashtet вже пішов. Отож я з Хочачеком повертаєм біля маяка направо і вже повільніше їдемо в сторону каналу. Ями страшні, дорога жахлива (ще гірше ніж в минулому році). Приїжджаємо і спостерігаємо картину -
Тобто канал розтаяв повністтю.
Добираємся до місця ловлі (біля мосту зі сторони озера) спостерігаємо -
Хто знає ці місця і бував тут можуть зауважити рівень води. Там де зазвичай можна було вільно пересуватись зараз все підтоплено.
Трошки для галочки помочили селікон у воді та попозували для фото -
280320101235.jpg
Далі вирішили перебігтися назад на другий берег озера. Ударів не було, але селікон прополоскали і тут. У Хочачека стався підлий зацеп - селікон лишився на дні.
280320101238.jpg
Під'їхав ще один рибак шукати рибу (його видно - стоїть на мості) - в мене піднявся настрій з думкою - "Хоч не ми одні такі оптимісти !"
Йдучи до машини ще заглянув я під сам міст що розділяє канал та озеро. Під мостом на відстані 2-3 метра від берега біля поверхні "тусувалась" якась стайка дрібної рибки. Мене здивувало що вона плавала таки над глибиною. Ми зробили символічно по два заброси та лишили цю скоріш за все мирну рибу у спокої. Вирішили перебратися ближче до Тернополя і половити біля дамби. По дорозі дзвінок до MIgor-а, таки каже ніц не піймав і каже що вже у дорозі додому.
Машину припаркували біля маяка та спустились вниз до мосту -
Untitled-1.jpg
Під мостом сидів як партизан старий рибак (відмічений на фото над рисочкою). Доволі балакливий, але шкода що випивший. Поки я та Хочачек полоскав приманку старий рибак ще встиг розповісти що ще у цю середу (24-03-2010) ловив тут окунів, та зі звуком - " О " показував
... ну так на півтори лодоні показував розмір окуня, а сьгодні каже ніц. Тай казав що вода дуже піднялась, тому він і пішов. Може й так, хто зна. І розповів таки що внизу по течії десь там далеко в кущах сидить рибак який на кивок ловить і тягає великих окунів прям сьогодні, і що він годину тому біля нього був, але пішов сюди під міст. З чого я роблю висновок - "места надо знать". І в любу погоду є місце і остнастка де риба буде брати. Але хто зна, може то просто рибацька байка...
Ще трошки спустившись вниз по течії в нас жодного удару та спостерігаємо кислі вирази облич у рибаків-поплавочників, які на моє питання- "Чи бере щось?", стають ще кислішими та кривими і кажуть - "ніц." Зібравшись назад у такому ж швидкому темпі як і на рибалку ми почистили легенько красовки та попрямували до машини - додому. Дякую Хочачеку що витягнув мене з дому. Свіже повітря - супер, та вперше на рибалці у мене темп "вальсу". Виїздом задоволений.