«Танкі грязі не бояться» з такою думкою четверо рибаків- екстремалів (зважаючи на те, яка погода була вчора зрання), а саме Kaban, Dimon, Vlad і я, вже в четвертій годині були на ставку. Найперше, що зробили, це захистили п’ятачок берега від дощу, натягнувши тент.
Після цього вже кожен взявся за свій «конструктор»: спінінгі, катушкі, стойкі, монтажі, сигналізатори і інше. Перший заброс зробили десь біля шостої. Коли все основне було зроблене, в більш менш нормальному комфорті розмістилися під тентом поснідати, попити кавусі і

«до кавусі». Так і сиділи під тентом, одним вухом прислухаючись чи не пікне бува сигналізатор. Навпроти нас (трошкі так далеченько) розкинула свої снасті інша група рибаків. Нашу увагу привернула їх ранішня активність, то один, то другий кидається до води з підсаком, в них вже пішла «жара». Нас це спочатку порадувало, але минула парочка годин і почала тихенько давити «жаба» - в нас до сих пір ні однієї покльовки

.
В годині девятій нас на деякий час покинув (по роботі) Vlad , а через деякій час вже та, інша група рибаків зазбиралася додому. Вимокші, но щасливі і з уловом

, вони пройшли повз нас. А в нас ні однієї покльовки, вже приходили думки заняти їх місце, але при такій погоді міняти місце дислокації було трошкі не комфортно.
…. На кінець то десь близько десятої ранку запікав мій сигналізатор, з максимальною швидкістю (наскільки дозволяла квача під ногами) підбігаю до своїх спінінгів – підсічка, на другому кінці лески щось завпиралося, недовге виважування і перший карпік в підсаку, невеликий зеркальний, близько 1,5 кг. Початок положено. Ще одна покльовка відбулася хвилин через 20, але на перших метрах виважування-сход. Слідуюча покльовка – О!!!, вже щось вагоме, спінінг в дугу, повизгує фрикціон, почалася боротьба (ну дуже приємні відчуття). Я його підвів майже до самого берега, але зібравшись силами коропчук змусив мій фрикціон заспівати, і під кінець цієї арії досадний сход. Слідуючого карпіка все ж таки було змушено завітати в підсак – красавец чешуйчатий карп

на 4,3 кг.
Далі були покльовки, були і сходи

, і холості підсічки, але більше було результативних виважувань. Під кінець рибалкі на нашому рахунку було 11 карпів, самий малий (перший) 1,5 кг, найбільший 5,3 кг, а решта розділили нішу між 3,2 і 4,5 кг.
По правилах цього ставка кожен взяв собі по одній рибині, а решту віддали господарю. Першу півторашку Vlad власноруч відпустив підростати.
Але насправді діло не в кількості кіло риби, яку ти забрав додому, а в позитиві який ти отримав від самої рибалкі, в задоволенні від кожного ривка до спінінгів при писку сигналізатора, від виважування чималої риби, від «хто кого» коли ти стараєшся завести карпа в підсак, а він раз, другий, третій заставляє визжати фрикціон, але в кінці здається, і ти отримуєш перемогу або навпаки коли риба полишає тебе в дурнях,а ти набираєшся досвіду

і ясна річ від компанії (в поганій компанії і рибалка не в радість).